«Лицар цієї епохи», – так говорять побратими про полковника Головного управління розвідки, почесного громадянина міста Черкаси В’ячеслава Галву.
26 серпня 2014 року під час виконання службових обов’язків в районі м. Новоазовськ Донецької області він загинув, захищаючи незалежність нашої держави.
В’ячеслав Галва був бойовим інструктором батальйону спеціального призначння «АЗОВ» Національної гвардії України, миротворцем із відзнаками UN, учасником багатьох закордонних військових операцій зі звільнення заручників, спеціалістом з понад 10-и військових дисциплін, розробником покращених сучасних зразків військового однострою і спорядження, автором унікального 4-денного курсу підготовки молодих бійців у зоні АТО.
У зону АТО/ООС 41-річний В’ячеслав Галва поїхав добровольцем, аби за пришвидшеним курсом передати свій величезний досвід з підготовки бійців-добровольців різних підрозділів.
«Із ним за кілька днів ми навчилися більше, ніж за попередні десятки років. Будучи інструктором, «Кузьмич» ішов із нами в розвідку, працював лопатою, встановлюючи фугаси», – розповідає доброволець «Азову» Захар Лавреньтьєв.
У серпні 2014 року підрозділи ЗСУ, прикордонники, батальйони МВС «Азов» і «Дніпро-1» зупинили наступ російських військ на Маріуполь.
25 серпня розвідувальний підрозділ, з яким був «Кузьмич», підірвав танк противника і першим зайшов у Новоазовськ. Наступного ранку В’ячеслава викликали до штабу в Урзуфі для отримання боєприпасів, які ворог «загубив» під час відступу: два джипи, завантажені бойовим спорядженням. І одна з гранат вибухнула в його руках… В’ячеслав устиг лише закрити її собою, урятувавши таким чином життя своїх побратимів.
«Ми втратили одного з найкращих бойових інструкторів України, – говорять бойові побратими. – Це була скарбниця бойових знань, талантів, і при цьому – з кращими людськими якостями. Він – один із Лицарів цієї епохи, без страху і докору».
«В’ячеслав – військовий у четвертому поколінні, його настільною книгою був кодекс самураїв «Бусидо». Він мав низку відзнак Міністерства оборони України, медаль ООН «UNOMSIL», на жаль, посмертну медаль «За відданість воєнній розвідці» І ступеня , – згадують його колеги-військові. – А позивний «Кузьмич» йому дали ще в курсантські часи за веселу вдачу, почуття гумору і пристрасть до полювання та рибальства».
«2009 року сомалійські пірати захопили українське судно “Фаїна”, – згадує батько Галви Анатолій Леонідович. – На борту корабля було 33 танки, 6 установок залпового вогню, гранатомети, боєприпаси. Пірати понад 4 місяці тримали в полоні весь екіпаж, вимагали за їхнє звільнення величезну суму грошей. Ми тільки згодом дізналися, що надзвичайно складну і ризиковану справу доставки піратам 3,2 млн доларів викупу довірили саме нашому синові».
Прощалися з легендарним військовим В’ячеславом Галвою в столичному Будинку офіцерів, поховали на Берковецькому кладовищі м. Києва.
Рішеннями Черкаської міської ради В’ячеслава Галву посмертно нагороджено пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня та присвоєно звання «Почесний громадянин м. Черкаси».
Розпорядженням міського голови Анатолія Бондаренка вулицю Руднєва перейменовано на вулицю В’ячеслава Галви.
У Черкаському клубі юних моряків є куточок слави, присвячений легендарному Кузьмичу, а найкращі вихованці клубу носять форму, розроблену Героєм.
2017 року в річковому порту Черкас урочисто підняли прапор на навчальному катері Черкаського клубу юних моряків «Кузьмич», названого на честь полковника Головного управління розвідки України В’ячеслава Галви.
