У Черкасах гострий брак фахівців виробничих професій

У Черкасах гострий брак фахівців виробничих професій

У червні тисячі випускників шкіл Черкащини обиратимуть професію і навчальний заклад. Чи не останнє місце у списку пріоритетів учорашніх школярів та їхніх батьків займають професійні навчальні заклади (ПНЗ). про це повідомляють на сайті “zmi.ck.ua“.

Хоча ринок потребує якраз фахівців робітничих професій – на одного випускника ПНЗ “полює” 2-3 роботодавці. Звідки дисбаланс – дізнавались журналісти Zmi.ck.ua.

Центр зайнятості шукає робочі руки

“Більшість вакансій у центрі зайнятості з робітничих професій, а роботу шукають люди інтелектуальних спеціальностей, з вищою освітою”, – коментує  директор міського центру зайнятості Оксана Щербак.

У минулому році з  37 тис. вакансій, майже 60%  – саме за робітничими професіями. В основному, це робота для кваліфікованих працівників з інструментом, робітників для технічного обслуговування обладнання, кваліфікованих працівників у сфері сільського господарства, фахівців у галузі будівництва тощо.

Нам часто доводиться пропонувати людям перекваліфікуватися, щоб вони могли отримати роботу відповідно до потреб на ринку праці,  – говорить Оксана Щербак – і чимало людей погоджуються, проходять спеціальне навчання і успішно працевлаштовуються”.

За останні 5 місяців 2018 року налічується  19,5 тис. вакансій. Майже 39%  працівники сільського господарства, 17% – на підприємствах та установах переробної промисловості,  13,1% – в оптовій та роздрібній торгівлі, 5,9% – у державному управлінні й обороні, 5,1% – в охороні здоров’я. Трудовий ринок переживає дефіцит кадрів робітничих професій.

А от вчорашні випускники професійних навчальних закладів не поспішають. Популярність таких потрібних ринку робітничих професій падає з кожним роком.

 Про це свідчать офіційні дані департаменту освіти у Черкаській області.

За 2015-2016 рр. середньорічний контингент ВПТУ становив більше 8 тис. учнів, у 2016-2017 рр.  – 7,5 тис. учнів, у 2017-2018 рр.  – 7,2 тис.

У 2017 році випуск кваліфікованих робітників налічував 3,1 тис. осіб, цього року планується 3 тис.

“Порівняно з 2017 роком, кількість учнів зменшилася на 3,2%” – коментує директор ДНЗ “Черкаський професійний ліцей” Дмитро Мединський.

“У минулому році ми випустили 253 особи, у цьому  – 245 осіб. А попередні роки було і по 300 випускників. Тенденція до зменшення очевидно є. Можливо це пов’язано з тим,  що батьки, часто не враховують особисті здібності дитини, за будь-яку ціну намагаються “прилаштувати” своє чадо до ВНЗ”, – говорить директор ДНЗ “Черкаське вище професійне училище” Алла Азізова.

Чому ж на Черкащині продовжує рости кількість дипломованих безробітних? Деякі викладачі та учні професійних навчальних закладів винуватять стереотипи про непрестижність (а отже і малу оплату) такої роботи та брак фінансування навчальних закладів. Кращі випускники ПНЗ виїжджають закордон, оскільки там їхня робота вище оплачується.

“Я взагалі скептично налаштований з приводу освіти в ПТУ. Вчитися тут –  це бажання мого батька. Мені легко дається навчання на автомеханіка, отримую стипендію. Але не скажу, що за три роки я вивчив щось таке, без чого не зміг би влаштуватися на роботу.  У той же час,  значна частина моїх одногрупників  не засвоюють і той рівень інформації, яку нам викладають. Можливо через те, що на навчання беруть усіх, у кого є бажання.  Оскільки ні рівень освіти, ні вакансії на  посаду автомеханіка мене не влаштовують, зараз додатково вивчаю програмування. Розраховую в майбутньому на зарплату в 2 тисячі доларів, а цього автомеханіком в Україні не заробиш”, – зазначив учень ДНЗ “Черкаський професійний ліцей” Вадим Сіренко.

Начальник відділу кадрів будівельної компанії “Надія” Ліна Ткач щодо рівня підготовки фахівців ПНЗ висловилася так:

“Якщо оцінити рівень знань і вмінь випускників професійного ліцею за 5 – ти бальною шкалою, то в середньому оцінка –  4+. Ніяких зауважень підприємство стосовно рівня підготовки спеціалістів не має. По завершенню практики з 40-ка учнів, 20 осіб залишаються працювати. Деякі випускники ПНЗ, працюють на рівні з професіоналами 4,5 розряду, якщо говорити, наприклад, про зварників. Більше 15 років ми співпрацюємо з ДНЗ “Черкаський професійний ліцей”. Можу сказати, що з роками рівень підготовки навіть покращився”.  

Освіта для “двієчників”?

Хоча за професійними навчальними закладами, міцно закріпився стереотип “освіти для тих, кого більше нікуди не взяли”, керівники ПНЗ переконують – майже п’ята частина вступників –  відмінники.

 “Можливо й  існують якісь стереотипи, але ж 18% абітурієнтів, які вступають до нашого навчального закладу, мають середній бал атестата вищий, ніж 9. Це свідчить про те, що вони свідомо обирають ПТНЗ для побудови своєї професійної кар’єри. До того ж наші випускники успішно складають ЗНО і продовжують навчання за фахом у ВНЗ. Я вже не кажу про перемоги у всеукраїнських конкурсах”, – коментує директор ДНЗ “Черкаське вище професійне училище” Алла Азізова.

Досягнення студентів Черкаських ПНЗ

5 золотих та 4 срібні медалі  з  міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти» та «World Edu»; «Освітній Оскар 2017» у номінаціях «Майстер виробничого навчання та «Учень року»; 3 золотих та 5 бронзових медалей з Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності «WorldSkills Ukraine»  та II Міжнародного кулінарного фестивалю «BESTCookFEST – 2016»; гран-прі конкурсу з перукарського мистецтва від компанії ЕСТЕЛЬ, перемога у Всеукраїнському конкурсіфахової майстерності з професії «Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування»; срібна медаль у номінації «етнічна кухня» на чемпіонаті України з кулінарного мистецтва 2018 р.

Середня зарплата на Черкащині – трохи більше 6 000 гривень. Кваліфіковані робітники отримують понад 7 тисяч гривень. Керівники та службовці – в середньому на дві тисячі більше.

32 гривні на день, і ті – заборгували

 Стипендія  учня професійного навчального закладу в Черкасах 390 грн., 13 грн. –  на день. Але ці кошти студенти недоотримують. На сьогодні заборгованість перед студентами ДНЗ “Вище професійне училище” становить 40 тисяч гривень.

Директор ДНЗ “Черкаське вище професійне училище” Алла Азізова розповідає, що через брак фінансування студентам закладу заборгували стипендії.

“За 2017 рік на потреби закладу пішло понад 13 мільйонів гривень, на 2018 рік  (план видатків) –  майже 16 мільйонів.  Але цього недостатньо.  Ситуація була б краща, якби затвердили співфінансування – держави, області і міста. Зараз у нас є проблеми з виплатою стипендії. Заборгованість становить 40000 грн. Звернулися до головного розпорядника коштів Воронова С.П., з проханням виділити додатково цю суму”,  – директор ДНЗ “Черкаське вище професійне училище” Алла Азізова.

Коштів бракує не лише на стипендію учням.

Профтехосвіта просить співфінансування

Керівники ПНЗ стверджують, якби всі освітні заклади мали співфінансування з бюджетів різних рівнів, працювати було б набагато простіше.

“Наш  заклад має державну форму власності, тому ми не можемо утримуватися за рахунок місцевого бюджету, аж поки місцева влада не прийме нас на власний баланс. Я вважаю, що нинішня форма фінансування має бути доопрацьована і врегульована законом. Бо на сьогодні доводиться шукати шляхи дофінансовування закладу. Хоча в планах на 2018 рік,  затверджено понад 18  млн. грн, на утримання ДНЗ «Черкаський професійний ліцей», цього недостатньо – констатує директор ДНЗ “Черкаський професійний ліцей” Дмитро Мединський.

З 19 професійних навчальних закладів Черкаської області, 14 –  фінансується з обласного та державного бюджетів, 5 – з державного бюджету та бюджету міста.

У 2017 році 204, 8 млн. грн. використано на потреби профтехнічних навчальних закладів області:

  • з обласного бюджету 136,9 млн. грн

  • з бюджету м. Черкаси 67,9 млн. грн.

Знай роботодавця в обличчя

Ще однією незаслужено забутою перевагою профтехосвіти викладачі називають величезну кількість практики. Учні ще під час навчання стажуються на підприємствах, на які потім ідуть працювати.

“Усі педагоги Черкаського професійного ліцею, а їх майже 50, –  практики. Щорічно  вони проходять стажування на передових підприємствах» – говорить Дмитро Мединський, директор ДНЗ “Черкаський професійний ліцей”. – Ми співпрацюємо з майже 30 конкретними підприємствами. Такими як: ПАТ “АЗОТ”, ПП “Надія”, ПрАТ “Експоінвест”, ТОВ “КТД Холод” (виробництво під маркою “Сатурн”), ТОВ “Вест-Буд 2014”, ТОВ “Колос –Авто”, ТОВ “Облагропромбуд”, ДП НВК “Фотоприлад”, та багато інших потужних підприємств та підприємців міста Черкаси”.

А директор ДНЗ “Черкаське вище професійне училище” Алла Азізова, розповідає, що училище має не лише підприємства, для яких десятки років готує кадри, а й соціальних партнерів – взаємозв’язок між представниками найманих працівників з роботодавцями.  

“38 років училище співпрацює з таким потужним підприємством, як ВАТ “Черкасихліб-ЛТД”. Моє соціальних партнерів –  мережі супермаркетів “Сільпо”, “Квартал”, “Делікат”; ресторани нашого міста: “Фаро”, “Форест”, “Коза-Ностра”, “Апельсин”, “Дніпро” та інші. Ми готуємо робітничі кадри саме для Черкас” – констатує директор ДНЗ “Черкаське вище професійне училище” Алла Азізова.

Завдяки такій співпраці випускники профтехучилищ отримують направлення на роботу, за якими працевлаштовуються у 100% випадків. При чому, за гарними кадрами одночасно “полюють” 2-3 роботодавці.

Як за кордоном?

В Європі, майже у 60 країнах світу  40-50% молоді  одного року народження навчаються за дуальною системою освіти. Такий формат навчання – це узгоджена взаємодія освітньої та виробничої сфери з метою підготовки кваліфікованих кадрів певного профілю в рамках певного освітнього профілю (державних стандартів). Такий підхід дає можливість скоротити розрив між теорією і практикою, освітою і виробництвом, врахувати вимоги роботодавців, задовольнити потреби сучасного виробництва.

Понад 0,5 млн. угод, німецькі підприємства щороку укладають щодо професійної освіти; інвестують в цю сферу понад 30 млрд. євро. Такий вклад, дає можливість покрити 55% від загальної суми, витрат на систему профтехосвіти в країні.

Система дуального навчання підтримується з боку бізнесу, соціальних партнерів, державних органів та освітніх закладів:

  1. Держава може стимулювати підготовку фахівців по пріоритетним спеціальностям (на її думку), сплачуючи за це підприємствам різні види державних субсидій;

  2. 70-80% від загального часу навчання проходить на виробництві: 3-4 дні на тиждень учень навчається на підприємстві, і 1-2 дня у навчальному закладі;

  3. Основі витрати з професійного навчання несе підприємство, в т.ч. сплачує компенсацію інструкторам, як відволікаються від основної роботи та займаються наставництвом, а також виплачує винагороду учню;

  4. Укладається тристоронній договір про професійне навчання (підприємство – учень – професійна школа), які видаються та реєструються торгово-промисловими палатами;

  5. Підсумковий контроль знань учнів здійснюється незалежними комісіями торгово-промислових палат, щоб уникнути маніпуляцій з боку навчальних закладів та підприємств;

  6. Після здачі іспитів випускник отримує відразу 3 свідоцтва: від професійної школи, від підприємства та державно визнане свідоцтво професії від торговельно-промислової палати.

В результаті, співпраця держави, бізнесу та соціальних партнерів (ТПП та профспілки) призвела до створення системи, де кожна із сторін отримує конкретні переваги:

З перших днів навчання, учні ідентифікують себе з професією, так як навчаються в реальних умовах виробництва, і мають  можливість обрати напрям професійного розвитку в компанії; період навчання гарно оплачується; після випуску отримують сертифікат, який визнається на рівні країни.

Представники компаній розробляють галузеві професійні стандарти, контролюють процес виробничого навчання входять до складу екзаменаційної комісії. Такий підхід дає можливість зекономити на навчанні персоналу, отримати компетентних працівників, які  відповідають вимогам конкретної компанії (немає потреби «перенавчати» випускників на робочому місці). Таким чином продуктивність праці на високому рівні.

У держави та соціальних партнерів зменшуються витрати на фінансування системи профтехосвіти за рахунок бюджетних коштів; стандарти навчання відповідають потребам ринку, учні готуються на базі конкретних підприємств, досить легко прогнозувати попит на фахівців.

Реформувати українську освіту можна, використовуючи німецький досвід. За словами аналітика ГО “Український центр Європейської політики” Дмитра Науменка, у цьому допоможуть такі кроки:

1.  Створення багаторівневого управління в системі профтехосвіти. Ключове значення для управління системою професійної освіти має роль місцевих органів, зокрема регіональних рад професійної освіти.
2. Проведення оптимізації регіональних мереж професійно-технічної освіти. Програма оптимізації мереж професійно-технічної освіти має бути розроблена з урахуванням як національного бачення професійної освіти, так і планів регіонального розвитку. Можливим варіантом такої оптимізації може стати стратегія укрупнення навчальних закладів що дозволило б створити центри співробітництва з виробництвом та можливості розвитку державно-приватного партнерства.
3. Забезпечення автономії закладів професійної освіти. Належного рівня автономії навчальних закладів можна досягти замінивши існуючі штатні розписи та впровадивши нові практики для вимірювання результативності, забезпечення якості та самооцінювання, а також надати навчальним закладам повноваження приймати рішення щодо таких питань, як кадрові ресурси, навчальні плани, фінанси.
4. Запуск механізму державно-приватного партнерства. Державно приватне партнерство може бути практичним механізмом для спільного використання ресурсів, таких як обладнання, лабораторії, майстерні, а також для розроблення нових програм професійної освіти, навчання на виробництві, планів регіонального та галузевого розвитку. Необхідно вивчати технічні питання та започатковувати ініціативи для впровадження такого партнерства на практиці.

Матеріал підготували

Ірина Семенова та Діана Кметюк

Залиште коментар