У Черкасах на базі онкодиспансеру запрацював Центр паліативної та хоспісної допомоги

У Черкасах на базі онкодиспансеру запрацював Центр паліативної та хоспісної допомоги

У Черкасах з’явився перший в області заклад, де допомагають невиліковно хворим хоч не надовго, але відчути життя. Центр паліативної та хоспісної допомоги облаштували у приміщенні на 2 тисяч квадратних метрів напроти онкологічного диспансеру. По один бік дорожнього переходу рятують від онкозахворювань, по інший – приречених на незнищенний біль, інформує “ІнфоМІСТ”.

Про створення такого Центру говорили майже 20 років, однак почали роботу без червонострічкових відкриттів.

Керівник закладу Віктор Парамонов розповів, зараз Центр працює у тестовому режимі, адже окремого фінансування наразі немає. Оскільки роботу розпочали посеред бюджетного року, до 2018-го доведеться працювати у межах коштів, спрямованих на диспансер.

Тож допомагають хворим напівволонтерським методом на власному ентузіазмі. На сьогодні тут перебуває 10 пацієнтів, ще не зафіксована кількість ліжок і посад медпрацівників. Керівництво відзначає, готові до збільшення місць, але попередньо треба облаштувати приміщення.

На грандіозні роботи не сподіваються, запевняють, головне підтримувати належний санітарний стан. Адже в Україні майже всі хоспіси переобладнані, а не спроектовані. На наступний рік запланований ремонт цокольного поверху та облаштування санвузлів у окремих палатах.

Наразі в приміщенні працюють проектанти, облаштовують пандуси та підйомник на другий поверх. З часом запрацює безкоштовна цілодобова гаряча лінія та виїзна допомога.

Бажаючі посприяти центру знайшлися і за кордоном. Уже в дорозі німецький транспорт із спеціальними медичними меблями.

” 80% пацієнтів – це онкохворі із прознозовано нетривалим терміном життя, статус паліативного хворого визначає лікарська комісія. А хоспісна допомога – це кінцева частина всієї паліативної допомоги, до якої входить і психологічна, і юридична, релігійна, нотаріальна допомоги. Головним елементом є підтримання відносно високої якості життя. На жаль, є хворі, в яких немає належних умов вдома, відсутні рідні, які б могли допомагати. Такі Центри в Англії створювалися ще 100 років тому, а в нас, бачте, лише зараз. Допомога невиліковно хворим є ознакою гуманності та цивілізованості суспільства”, – переконаний Парамонов.

Не вистачає для майбутньої повноцінної роботи і кадрів, адже не кожний може працювати у місці, де помирають люди. Навіть за кілька тижнів роботи встигли оформити не одну заяву на звільнення. Не афішують, але і не приховують: за короткий час дії Центру у інший світ вже відійшли пацієнти.

Головне завдання, кажуть лікарі, у цих випадках – допомогти хворим подолати синдром хронічного болю.

“Біль знесилює людину, виникає астенія, коли люди не просто роздратовані… Постійний біль, навіть якщо він не дуже сильний, робить із людини нелюдину. Мало хто це витримує. А знаття хронічного болю – це не просто сильнодіючі наркотичні засоби, це має бути комбінація, комплекс”,  – наголосив Віктор Парамонов.

Цей Центр не є хоспісом загального рівня, має статус спеціального. Медики чекають на затвердження Верховною Радою законопроекту щодо гарантування безоплатної державою первинної медико-санітарної допомоги, а це: пологи, невідкладна, так звана швидка допомога, та, вперше зазначена, паліативна допомога. Сподіваються, закон зобов’яже всі органи влади, зокрема і місцеве самоврядування, забезпечити фінансування виконання цих послуг.

 

Прочитайте ще:

Залиште коментар