Як черкаські квартали виглядали 55 років тому?

Гортаючи періодику 1960-х, дивуєшся кількості публікацій, присвячених перспективам містобудівництва. Чи то архітектори були балакучіші бо їм не було чого приховувати, чи кореспонденти авторитетніші, чи тим і іншим доводили плани на такі статті – не знаю. Якими бачилися майбутні Черкаси головному архітектору міста Миколі Корабліну у 1962 році? Що вдалося, що ні, що – значно пізніше, ніж планувалося, а що – й добре, що не вдалося? Пише місцевий краєзнавець Борис Юхно, пише ДЗВІН. 

“Невпізнанно зміняться Черкаси. Це буде чудове місто-сад на березі лазурного моря. Набережна перетвориться у паркову зону. У ній розмістяться різноманітні павільйони, театри, клуби, палаци, спортивні споруди, цирк, планетарій.
Майже все місто буде розбито на мікрорайони. Кожен з них об’єднуватиме 4-6 теперішніх кварталів. Закриють для транспорту внутрішні вулиці. Вони стануть алеями і скверами для пішоходів. Увесь квартал навпроти Будинку Рад між вулицями Шевченка і Гоголя перетвориться у громадсько-торговельний центр з універсальним залом, де можна проводити масові збори і мітинги, спортивні змагання, влаштовувати концерти. Поруч розмістяться виставочні зали. Будуть споруджені також пам’ятник Тарасу Шевченку, новий Палац піонерів, багато клубів, кінотеатрів, водних басейнів. Утворення мікрорайонів дасть населенню багато зручностей. У кожному з них буде все необхідне – крамниці, побутові заклади, школи, дитячі садки. Поліпшиться також робота транспорту. По найголовніших маршрутах курсуватимуть тролейбуси.

У районі, що прилягає до Соснівки, відкриється новий парк культури і відпочинку, дитячий парк. На вулиці Фрунзе вздовж прибережної паркової зони виростуть будинки баштового типу. Всі будівлі будуть різноманітні по архітектурі і створюватимуть красиві, гармонійні ансамблі”.