«Як пояснити тій матері, що за сина її роботодавець не зміг заплатити. Ми ділимо людей на кращих і гірших… На мою електронну адресу прийшло близько 2,5 тис листів-звернень. В основному питання були від аспірантів та людей з інвалідністю. Як поступити з тими, хто потребує реальної підтримки?» Це ключові тези народного депутата від Золотоноші в ефірі Ukraine World News 13 лютого 2024 р.https://www.youtube.com/watch?v=zX-_bEJrkF4, де проговорювали перспективу та сутність майбутнього закону про мобілізацію. Крім цього, у спілкуванні з журналістами, пан Войцехівський висловив готовність підтримати мобілізацію самих народних депутатів, прикріплення їх до конкретних військових частин. Така позиція народного обранця викликає повагу та схвалення. Так і має мислити та діяти державна людина та лідер суспільної думки.
От тільки є нюанс.
Громадськості стало відомо, що наприкінці лютого 2022 року, син нардепа Войцехівського Олександр пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний не придатним до служби і навіть виключений з мобілізаційного реєстру. Хоча ті, хто його знають, кажуть що на здоров’я син нардепа ніколи не жалівся, веде здоровий спосіб життя, цілком активний та вгодований. А судячи з відкритих джерел – досить непогано займається бізнесом, спромігшись збільшити статки та активи навіть під час війни.
Ось тут і дилема. Звісно, Олександр Віталійович – цілком собі самостійна доросла людина. Можливо він сам провернув цю оборудку, не повідомляючи батька, народного депутата та колишнього міського Голову Золотоноші, у якого навіть кабінет в мерії залишився персональний (і це не фігура мови, а реальність – в кабінеті міського голови Золотоноші досі сидить Віталій Войцехівський, хоч і в іншому статусі). У перші дні широкомасштабного вторгнення, десятки тисяч українців стояли в чергах до військкоматах. І серед них був і Олександр Віталійович. Бо інакше потрапити на обслідування ВЛК, ніж отримати направлення в ТЦК, він не міг. Тільки так сталось, що всіх з ВЛК відправили або до частин, або до тренувальних центрів, а сина народного депутата визнали непридатним і комісували.
Після цього сам Віталій Олександрович фотографується із мобілізованими золотоношцями, піариться на передачі дронів, куплених за гроші громади, інколи навіть приходить на поховання загиблих героїв, коментує закон про мобілізацію, усвідомлюючи що його кровінушка захищена від усіх цих катаклізмів. «Ми ділимо людей на кращих та гірших» – це пряма цитата народного депутата з його ефіру. Тільки цей фразеологізм він вжив, щоби показати як він опікується долею матерів загиблих героїв, як співчуває жінкам з інвалідністю, чиїх чоловіків забрали в армію. Все це він робить, з відчуттям гідності та спокою. Такі вони – справжні лідери суспільної думки.
Ця інформація, про виключення сина нардепа з військового обліку, викликала дуже дивну реакцію на рівні Золотоноші. Окремі політики та журналісти вийшли із запитами, щодо верифікації її правдивості. Натомість ніхто з оточення самого народного депутата, зрадливо не коментує, ані жодного слова з цього приводу.
Найбільш показовим є публічне звернення до правоохоронних органів депутатки Золотоніської міської ради, волонтерки Оксани Гіщіної. Це звернення ми хочемо навести без скорочень.
***
Злочин і покарання
Прийшла весна. Почали саджати. То заступнику голови облради висунули обвинувачення. То чиновника МВС звільнили за побутове хамство. То міністра сільського господарства звинуватили у корупції та шахрайстві. Зміни можливі.
У нас в Богом забутій Золотоноші також щось змінюється. Нещодавно провели обшуки та висунули обвинувачення у хабарництві двом чиновникам міської ради. Чиновники безпосередньо повʼязані з нині діючим депутатом та колишнім міським головою Войцехівським. Є тими, кого на продуктових пакетах називають «членами команди Войцехівського».
Золотоніське політичне болото завмерло в очікуванні великого вибуху. Кумкають лише ті жаби, яких накрутили в ботофермі.
І от вибух стається. Набула публічного розголосу інформація про те, що на початку повномасштабки нардеп Войцехівський звільнив свою кровінушку від мобілізації. Грунтовно і назавжди (принаймні він так думав). Через рішення військової лікарської комісії, яка діагностувала у Олександра Войцехівського невиліковну хворобу, яка тягне на виключення з мобрезерву. Не багато і не мало.
Цинічно? Підло? Так! Цих людей журналісти називають політиками і лідерами суспільної думки. В тяжкий для країни час вони вчиняють як криси.
Влітку 2022 року, коли розкрадалась гуманітарка, коли члени команди Войцехівського відверто юзали волонтерське пальне, завозили дешеві нерозмитнені іномарки для власного користування – я думала, що це дно. Але ні. Сьогодні постукали знизу.
Ось де дно. Поки наші співгромадяни гинуть чи отримують поранення на передовій, депутатські діти отримують рішення ВЛК про непридатність і виносяться з мобілізаційного резерву.
А потім у розпал війни, поки вся країна збирає гроші на коптери та розвалюхи для розвідників, вони приростають елітною нерухомістю в Києві, Золотоноші і десь ще, західніше Вісли.
Прошу вважати цей текст зверненням до перевіряючих органів щодо долі Олександра Войцехівського, якого визнали непридатним до військової служби.
Президент України підписав закон про мобілізацію, який передбачає перевірку всіх тимчасово непридатних, а також непридатних. Прошу пояснити мені – який стан здоровʼя Олександра Войцехівського. Що насправді відбулося у лютому 2022 року, коли ВЛК визнавала його непридатним, дати оцінку діям тих, хто це провернув. А ще цікаво було б почути представників комісії з депутатської етики Верховної ради України. Не тільки ж їм вчити нас, як колупатися в носі. Дайте оцінку таким діям свого колеги!
***
Ситуація із мажорним сином нардепа, назавжди звільненого від мобілізації – це може бути одночасно і прецедентом, і вироком всій системі влади. Зараз суспільство і без того розколоте по осі «захисник-ухилянт». А коли «ухилянь» – це син народного депутата, який включив адміністративні важелі впливу, щоби назавжди його «відмазати» від мобілізації – це вже щось із передреволюційного. Рано чи пізно люди будуть питати – а що ти зробив для країни, а де ти був під час війни, що ти зробив для захисту Батьківщини? І що буде розповідати нинішній представник влади, той, кого журналісти називають «лідери суспільної думки»? Ховав свою дитину від війни, бо він до неї не народжений? Піарився на військових закупках за гроші громади? Збільшував свої активи під час взяття Маріуполя та Авдіївки? Був помічений у скандалах із волонтерською допомогою?
А хто ж відповідатиме на всі ці запитання, хто буде винним? Сам Віталій Войцехівський швидше за все вчинить так, як він вже робив у 2014, після падіння свого партійного шефа Януковича – виїде за кордон. Цього разу зі своїм сином-ухилянтом. А на неприємні запитання відповідатиме якийсь узагальнений образ чиновника – депутат, міністр, президент. І не треба думати, що наш народ це забуде! Не треба мати ілюзій, що пробачить чи проміняє на чергову пайку з продуктових пакетів на виборах! Згадайте другого Президента України Леоніда Кучму – «Україна, не росія».
Кирило Курінний
