Українці, у своїй переважній більшості, вирізняються вродженою кмітливістю, наполегливістю та наявністю у них підприємницького складу мислення. Насправді, багато наших людей мають схильність до комерційної діяльності, але мало хто з них наважується зробити перший крок і розпочати власну справу. І їх можна зрозуміти, адже податкові, адміністративні та чиновницькі лещата, до котрих неодмінно потрапляють підприємці-початківці, здатні задушити навіть потенційно перспективні стартапи. Думками щодо проблем і перспектив для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні поділився депутат Черкаської міської ради від ВО «Батьківщина» Юрій Тренкін.
– Як правило, «молоді» підприємства не витримують шаленого тиску вже на етапі розкачки, саме тоді коли лише намагаються встати на ноги та повноцінно представити свій продукт на ринку. За статистикою, в перший рік роботи закривається понад 50% підприємств, впродовж наступних трьох років «на плаву» залишається не більше 10%! Окрім того, українські підприємці змушені сплачувати щомісячний внесок, навіть тоді, коли вони не отримують жодного прибутку! Саме через таку непродуману (здирницьку) державну політику, сучасна Україна втрачає шанс виховати власних Ілона Маска та Стіва Джобса. Український бізнесовий простір сьогодення більше нагадує кладовище потенційно вдалих проектів, аніж широке поле можливостей. А так бути не повинно! Владна система має бути надійним партнером підприємців, а не їх головним мучителем. Адже чесний бізнес, це завжди розвиток економіки, підвищення якості товарів та послуг, зростання соціальних стандартів, – вважає депутат Черкаської міської ради від ВО «Батьківщина» Юрій Тренкін.
Новий курс, запропонований Юлією Тимошенко, ставить за мету привнести докорінні зміни у взаємовідносини між владою та бізнесом. Зокрема, передбачається зниження фіскального тиску на підприємців, спрощення процедур ведення бізнесу, впровадження податкових канінкул для підприємств-початківців, демонополізація ринків і, як наслідок, пониження вимог виходу на ринок для нових гравців. Це стимулює розвиток малого та середнього бізнесу, а також сприятиме збільшенню кількості успішних стартапів. Невеликі, але перспективні проекти отримають шанс «пережити» період розкачки і розвиватися далі. Це, у свою чергу, стимулюватиме зміцнення економіки у різних сферах, переконаний Юрій Тренкін.
Також пропонується розділити поняття «бізнес-діяльності» та «економічної активності». Для прикладу, вулична сезонна торгівля не розцінюватиметься як бізнес, а лише, як вид економічної активності. Тобто, для ведення такого роду діяльності не вимагатиметься жодних реєстрацій, ліцензій чи відкриття ФОПу. Потрібно буде лише мати дозвіл на розміщення торгової площини у тому чи іншому місці, сплачувати за користування цим місцем і за його прибирання. І все!
– Разом з тим, економічні складові «Нового курсу» передбачають внесення принципових змін до українського законодавства. Так, економічні законопроекти пропонується розробляти профільним бізнес-асоціаціям, а парламент має стати майданчиком для пошуку консенсусу між бізнесом та владою. Ресурси для розвитку бізнесу буде акумулювати сам бізнес, котрий отримає чіткі та прозорі правила гри та гарантії їх дотримання. Податки від бізнесу дозволять державі виконувати покладені на неї обов’язки без залучення іноземних кредитів.
Серед ідей Нового курсу панує й думка щодо необхідності державного протекціонізму українського бізнесу. Підтримка бізнесу державою повинна стати потужним фундаментом зміцнення українських підприємств для їх конкурентоспроможності на світовій арені. Сьогодні не існує жодної економічно розвинутої країни, котра б не займала протекціоністську позицію по відношенню до свого вітчизняного бізнесу. Це стосується підтримки малих та середніх підприємств на внутрішньому ринку з одного боку, й лобіювання інтересів вітчизняних виробників на міжнародному ринку з іншого. США, Німеччина, Італія… досвід найуспішніших підказує нам формули реального успіху, і саме ці формули закладено до основ Нового бізнес-курсу України, – говорить Юрій Тренкін.
