Черкащина майбутнього. Ставка на переробку, науковоємні технології, відновлення людського капіталу – що це означає на практиці?

Черкащина майбутнього. Ставка на переробку, науковоємні технології, відновлення людського капіталу – що це означає на практиці?

Сьогодні вже всім очевидно, що реалії військового стану для України – надовго. Держава готується переводити економіку на військові рейки. З суспільством трохи важче. Люди все ще не можуть позбавитися ілюзії, що «за 2-3 тижні, максимум місяць» ВСЕ ЦЕ закінчиться. Звідси намагання «зібратися з останніх сил», «зробити останній ривок». Коротше люди схильні жити в спринтерській дистанції. Тоді як вже давно прийшов час формувати плани на стаєрський формат. Це – дуже складно, затратно, незрозуміло. Але іншого виходу немає. Не робити цього просто небезпечно. Потрібно перебудовувати економіку, змінювати підходи до освітніх та культурних проектів, розвивати реабілітаційні спроможності, запроваджувати стандарти безбар’єрності та інклюзивності, врешті решт.

Саме ці питання обговорювали на Черкаському міжнародному економічному форумі, який проходив 10 листопада у с.Мошни. Перше, що вразило спостерігачів – надзвичайно високий рівень статусу спікерів та учасників. Представники Кабінету міністрів та державних корпорацій, народні депутати України, депутати місцевих рад, міжнародні та локальні інвестори, представники руху роботодавців та бізнес-об’єднань, науковці та експерти зі світовим ім’ям. Такий представницький склад органічним би виглядав і десь у «Парковому», на заході міжнародного рівня.

Другим приємним здивуванням були глобальність тем, порушуваних спікерами, та прикладний характер висновків. Слід відзначити, що концепт заходу та підбір центральних спікерів був обраний досить вдалим. Журналісти та експерти відзначали постійну увагу збоку учасників до всіх без виключення панелей.

Розпочали з проблем глобального характеру, необхідності зміни підходів у стратегії економічного розвитку регіону на першій панелі. В цій дискусії взяли участь ТОП-підприємці, які вже інвестували у Черкащину та готові продовжувати інвестиції в регіон у суміжні галузі. Зокрема це і Юрій Косюк, власник МХП, і Ігор Ліскі, Голова Наглядової ради ЕФІ-груп та інші. Глобальності цій дискусії додавало модерування відомого вітчизняного економіста-футуролога Анатолія Амеліна, а також участь в діалозі заступника міністра економіки Ігоря Фоменка та Голови Торгівельно-промислової палати України Генадія Чижикова.

Продовжили конкретною дискусією про розвиток переробки та логістику в аграрному секторі. Тут учасники, представники регіонального бізнесу увійшли в дискусію щодо ефективності інструментів державної підтримки аграрного сектору. Зокрема була дуже жива та інколи, гостра розмова за участю представника агрофірми «Поле» Івана Томенка, Голови спілки «Всеукраїнська аграрна рада» Андрія Дикуна, Голови Спілки промисловців та підприємців, колишнього прем’єр-міністра Анатолія Кінаха.

І завершили надзвичайно плідною та цікавою розмовою про відновлення людського капіталу в Україні та регіоні зокрема. Слід відзначити, що третя панель була неочікувано найцікавішою з точки зору порушуваних тем, підбору спікерів та оприлюднених висновків. Тут тобі і гуру української демографії Елла Лібанова, і заступник міністра освіти Дмитро Завгородній, який говорив про нові стандарти професійно-технічного освіти, і перший заступник виконавчого директору МХП Юрій Мельник, і ветеран-підприємець Сергій Позняк, і представник дослідницької організації Дмитро Ливч.

Третім висновком став прикладний характер та конкретні наслідки заходу. Цього разу, Черкаський міжнародний економічний форум був організований не тільки для декларативного діалогу та пошуку інструментів ефективної взаємодії бізнесу та влади, що також важливо. 10 листопада у Мошнах було підписано два цілком конкретні Меморандуми з очевидними наслідками. Перший Меморандум стосувався створення на Черкащині принципово нового виробництво високо протеїнових кормових добавок та тваринних жирів. Мова іде про компанію «Фіднова-центр», яку будуватиме на Чигиринщині ЕФІ-груп. Загальний обсяг інвестицій складатиме $25 млн., прогнозується створення біля 100 робочих місць. ЕФІ-груп – всеукраїнська інвестиційна компанія, яка вже побудувала на Черкащині завод з переробки меду Beehive. Всі підприємства групи визначаються високими показниками науковоємності та технологічності виробництв та експертною орієнтованістю.

Другий меморандум про розвиток проекту «Черкаська індустріальна економіка». Мова іде про створення та впровадження інструментів індустріальних парків у регіоні. Поки що в області є лише один приклад індустріального парку – Золотоноша. Завдання влади та бізнесу масштабувати досвід індустріальних парків і по інших локаціях. Саме про це було підписано меморандум між начальником ОВА Ігорем Табурцем, Головною Наглядової ради ЕФІ-груп Ігорем Ліскі та засновником холдингу UFuture, інноваційного парку UNIT.City Василем Хмельницьким, який вже має досвід розвитку таких проектів у Білій Церкві та Києві.

Четвертий висновок був зовсім неочікуваний. Як стало відомо від організаторів, всі затрати щодо проведення ЧМЕФу взяли на себе представники регіонального бізнесу. І це зайвий доказ актуальності такого заходу. Проте сюрпризи на цьому не закінчилися. В рамках форуму був започаткований постійний пасивний аукціон, мета якого збір коштів на підтримку сил оборони. Підсумком того аукціону стало придбання техніки та спорядження на суму біля 500 тисяч гривень, яке буде передане підрозділам, що формуються в області.

Можна по-різному визначати пріоритети діяльності регіональної влади та окремих громад. Але треба визнати, що питання економічної безпеки є складовим у загальнонаціональному контексті. Від того, наскільки український бізнес буде динамічним та гнучким, здатним розвиватися у жорсткий період щоденних ракетних обстрілів, залежить перспектива існування української держави. І навпаки, український бізнес потребує сьогодні і потребуватиме завтра значних людських ресурсів, які сьогодні складають основу сил оборони. Завтра, після великої перемоги, вони всі повернуться до своїх громад. І від ефективності реінтеграційних інструментів залежить, чи стануть ветерани основою людського капіталу, чи виїдуть з України. І це також спільне завдання для держави та бізнесу. Судячи з характеру дискусій на ЧМЕФ, всі учасники процесу це розуміють і готові до координації зусиль.

Залиште коментар