Нині на сайті Черкаської міської ради знаходиться 27 петицій, поданих містянами, на які триває збір підписів. Серед прохань до міської ради є кумедні, а є і містично-фантастичні, пише “Дзвін”.
В основному містян турбують комунальні питання, зокрема збільшення тролейбусів на маршрутах, покращення медичного забезпечення у лікарнях, ремонт каналізаційних мереж та доріг, тощо.
Проте трапляються і небуденні винятки. Зокрема 11 серпня була подана петиція із проханням «Після смерті людину перетворити в дерево», у наслідок чого кладовища мають стати лісами. Звісно, це не нова езотерична ідея, і, до слова, її підтримало наразі 37 жителів Черкас із необхідних 250. Прописаний і спосіб реалізації міською радою цього вселенського таїнства – ховати небіжчиків не за православними традиціями, а у новий “яйцеподібний” спосіб. В очевидь, передбачається, що чудо потім має саме по собі статись після прийняття сесією відповідного рішення і підписання його міським головою…
Є і петиції, яким би сам Чарльз Дарвін позаздрив би. До прикладу, щодо розведення у Дніпрі… річкових дельфінів, бо якщо еволюція цей шанс “провтикала”, то треба втрутитись людині. Мабуть, результату міська рада має досягати завдяки генній інженерії, або, можливо, допоможуть усілякі ГМО та неочищені стоки зливових каналізацій. Бо воно, повірте, досі чудуєшся, чого це в наших річках ще крокодили якісь не завелись. Точно, ждуть рішення сесії… А може, вони там вже й живуть, підпільно, просто свідки – не вижили…
Присутня на сайті і петиція із загадковою назвою «Так нічого й не помінялося». Насправді, мова йде про незадовільне обслуговування у лікарні, проте який піар-хід! Текст, звісно, більше схожий на вихлюп емоцій, ніж на пропозицію до міської ради, однак, очевидно, що багатьом черкащанам реакція на гнівну і жалісливу сповідь і не потрібна. Головне – виговоритись, скинути на когось свій негатив…
Але лідером серед найбезглуздіших петицій, на думку редакції «Дзвону», стала петиція «Про заборону петицій …», підтримана, до речі, лише 20 містянами. Мовляв, і нащо та демократія та плюралізм думок, нехай, вже живуть за класичною фразою екс-прем’єра Азарова, тобто “не скиглять, а беруть лопати і йдуть на городи садити капусту і картоплю”.
Є, звісно, і цілком притомні ідеї, правда, трохи із соціалістичним присмаком, типу виплатити одному черкаському активісту десять тисяч гривень за знайдених вандалів (ну, чого чоловік має від безгрошів’я потерпати) або встановити кіоски із шаурмою біля помешкань депутатів, які голосують за їх узаконення (напевне, щоб було де тратити “зароблені” на цьому відкати). Хоча, як на нас, ці документи можна було б і поглибити, додати, так би мовити катарсису: видати всім черкащанам по енній сумі грошей і зобов’язати їх, включно із депутатами, їсти лише шаурму. Але варіантів може бути безліч. Можливо, наші думки наштовхнуть когось на новий креатив.
Збирати ж петиції на сайті Черкаської міської ради почали близько року тому. Для того, щоб звернення розглядалося депутатами необхідно зібрати 250 підписів протягом місяця.
Нагадаємо, згідно чинного законодавства України особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 Закону України “Про звернення громадян”. З електронними петиціями громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у особливому порядку за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції. Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади.
Як говорить всезнаюча “Вікіпедія”, найперші петиції у Європі з’явилися у 17 столітті у Великобританії. У 1689 році парламент країни прийняв Білль про права, яким гарантувалось право підданих звертатись із петиціями до короля. А найдавніші – у Стародавньому Китаї. Але очевидно, що там до петицій ставились трепетно, бо, як правило, давні правителі рідко розуміли гумор у державних справах, тож за бодай натяк на глузування можна було дорого поплатитись…
