Депутат Канівської міської ради Володимир Коржов
Канівщина – місце історичної сили українського народу. Сюди приїздять паломники з усієї України, щоби набратися вільним духом Шевченка та прагненням незалежності Холодноярців. Але в політичному сенсі, Канів як прокляли. Після формування у 1999 році т.зв. «Канівської четвірки», на місто опустилась якась тінь розбрату. Фактично з 1987 року Каневом керує одна людина – Ігор Ренькас. Починав він з посади Головного архітектора ще у радянські часи і вже 7 рік керує на посаді міського Голови.
Подобається вам архітектурне обличчя Канева, комфортність проживання, якість інженерної інфраструктури та комунікацій, транспортне сполучення, принципи забудови? Автором і, як не дивно, виконавцем усього цього є Ігор Ренькас. Це якраз той випадок, коли вже не скажеш, що я не винен, не переведеш все на попередника, не розведеш руками – «я не я і хата не моя». І це точно – не про зміни. Швидше за все – це про консервацію усього старого, про роками відпрацьовані схеми вимивання коштів з комунальних підприємств та принципи «кришування» лояльного бізнесу, кумівство та непотизм. В принципі все те, що відбувається у будь-якому провінційному українському місті, де влада «поплутала берега» через свою безкарність.
Але це все лірика. Давайте про факти.
Факт №1. В Каневі протягом всіх 15 місяців війни не було жодної сесії міської ради. Звісно мер Ренькас звинувачує у всіх гріхах – нас, опозицію. І на сесію ми не ходимо, і бюджет не затверджуємо. Але що відбувається по факту? В реальному житті порушуються всі правові норми роботи міської ради, профільних комісій, процедура та регламент. Ну наприклад, де ви бачили, щоби сесію скликали за одну добу, без погоджувальної ради, без затвердження порядку денного, без попереднього розгляду питань на профільних комісіях. Ну от так. Сесія в 9.00. Профільні комісії в 8.45. І так нам пропонують розглядати питання, від яких залежить ефективна робота всієї громади.
Для чого це робиться? Відповідь очевидна – щоби у депутатів не було можливості вивчити питання, знайти підводні корупційні камені та вичистити від них порядок денного.
Факт №2. Зачистка депутатського корпусу від неугодних. Всі в місті знають, що позиції Ренькаса дуже слабенькі. Єдине, що тримає при владі цього представника партії «За майбутнє» – великий покровитель в Києві. І цим політичним патроном виступає депутат від «Слуг народу» Віталій Войцехівський, колишній міський голова Золотоноші. Правда деякі експерти говорять, що останнім часом дуже велику увагу до Канева демонструє і давній партнер Войцехівського – депутат Антон Яценко. І саме цей тандем свого часу не дозволив Ренькасу добровільно скласти повноваження, про що сам мер Канева заявляв неодноразово, в тому числі і публічно.
Якби там не було, але Ігор Ренькас зміг налаштувати проти себе депутатську більшість. І цей процес був настільки серйозним, що мова вже йшла про висловлення недовіру міському голові. Потрібно було реагувати швидко і тут прийшла війна. Користуючись нагодою, міський голова просуває відверто неправове рішення щодо недопуску до роботи в сесії опозиційних депутатів. Як і варто було очікувати – недопущені до роботи депутати, оскаржили це рішення в суді. Представники виборчих комісій взагалі відмовились коментувати правовий бік ситуації в силу абсурдності ситуації.
Натомість, питання патріотичної доцільності для Ренькаса справа 10. Він як в «12 стільцях» – сидів при Миколі Першому кривавому, Олександрі Другому Освободітєлє. Нинішній мер завжди працював з владою – чи то регіоналами Януковича, чи з командою Порошенка, чи зі Слугами сьогодні. Такий собі «міцний господарник». Настільки міцний, що вже почав запускати династичні коріння. Як інакше оцінити той факт, що його рідна дочка Тетяна отримала «у спадок» депутатський мандат. До речі саме вона, на переконання багатьох депутатів міської ради, є сьогодні справжнім керівником міста, вирішуючи не тільки кадрові питання, але і фінансові.
Факт №3. Гуманітарка для вагнеров.
Останнім часом почастішала інформація про зловживання гуманітарною допомогою з боку представників місцевої влади. Такі скандали були в Золотоноші, де помітили нецільове використання гуманітарних вантажів. В деяких громадах Київської, Дніпропетровської, Львівської та Полтавської областей.
Не оминула ця проблема і Канів. Нам стало відомо, що вантаж з гуманітарною допомогою від польського міста-побратима, потрапив до Канева… з двомісячною затримкою. По дорозі кудись частина допомоги зникла, разом із супровідними документами.
Інший факт. За гроші від закордонних благодійників була придбана форма для тер оборони. Як з’ясувалось пізніше, якість спорядження не витримувало жодної критики, форма просто була не придатною для використання. Окрема історія про розпорядження закупленим за гроші благодійників пальним, яке мало розподілятися на волонтерські цілі, підтримку ЗСУ та тероборони. Не існує жодної звітності, натомість є численні свідчення нецільового використання пального.
І на останок, як вішенка на торті. Чи знали ви, що Канівська громада поділилась гуманітарною допомогою з… в’язницею в одній із не фронтових областей України. На блатному жаргоні це зветься «гріть зону». Підозрюю, що це може бути актуально самому Ігору Ренькасу, в світлі зацікавленості його фігурою збоку правоохоронців. Але навіщо ж так цинічно красти гроші міжнародних благодійників!?
І ще один висновок. Для того,щоби вдаватися до такого свавілля та цинізму, Канівський мер має отримати настільки міцні гарантії безкарності, щоби забути про обережність та про перспективи його ж дочки Тетяни Ренькас, яка сьогодні підкеровує чиновниками Канева. Невже вплив Віталія Войцехівського та Антона Яценка є сьогодні настільки вирішальним на рівні області та Києва?
Запитання риторичне. Я не впевнений, що в Києві взагалі знають про «художества» лідера «Команди Войцехівського». Про те, що він по суті розпочав окремий політичний проект разом із Антоном Яценком, про те, що народний депутат свідомо намагався дестабілізувати ситуацію в Каневі, розповідаючи про перспективу невиплат грошей представникам педагогічного колективу. До речі, роздача тієї ж гуманітарки, але вже в пакетах «Команди Войцехівського» також була помічена не тільки в Золотоніському районі, але і в Канівській громаді.
Історія з цілеспрямованим розкачуванням ситуації – улюблений крок Ренькаса-Войцехівського. Не встигла заспокоїтись ситуація після свідомого «вкиду» про невиплату зарплат вчителям, як дочка Канівського мера і одночасно депутат від провладної фракції тетяна Ренькас запускає нову хвилю брехні про школи. Цього разу в хід пішла історія із будівництвом укриття в школі №3. Депутати бюджетної комісії виділили відповідні кошти, були проведені всі процедурні попередні роботи. І з 1 липня мають розпочатися роботи. Всі депутати та апарат знають цю ситуацію досконало. Але Ренькас з поплічниками знову розпускають чутки про те, що опозиційні депутати в чомусь винні, і навіть намагаються імітувати якийсь дивний збір підписів батьків з вимогою позбавити повноважень депутатів, які нібито не дають гроші на укриття. Цинічна брехня, яка створює відповідний інформаційний шум, в якому всі ці ренькаси войцехівськи звикли ловити рибку в каламутній водичці.
Я впевнений, що Ренькас не всидить на своїй позиції. Він або сам піде, добровільно. Або депутати проголосують за висловлювання недовіри. Або за ним прийдуть правоохоронці. І саме в цей варіант я вірю більше за все. Сьогодні не час для політичних мародерів
